Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЗЕМЛЕМІ́Р (фахівець з межування землі та землевпорядкування), МЕЖУВА́ЛЬНИК, МЕЖОВИ́К, МІ́РНИК розм. Як настала радянська влада і ділили землю, громада ... смотреть
МІ́РНИК, а, ч., розм.Той, хто міряє землю; землемір.
-а, ч., розм. Той, хто міряє землю; землемір.
імен. чол. роду
мі́рник іменник чоловічого роду, істота розм.
техн. меритель
мірник, -а