Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́Л... смотреть
МІЦНЮ́ЩИЙ, а, е, розм.Дуже міцний.Таня, ледь лизнувши, скривилась, відставила чарку: ух, і міцнюща ж! (А. Дімаров);Спрагло смокче самосад із цибуха дяд... смотреть
-а, -е. розм. Дуже міцний.
ад'єктив
міцню́щий прикметник розм.