НАБОЖНИЙ

-а, -е.Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди.
|| Власт. релігійній людині.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

НАБОЖНИК →← НАБОЖНІСТЬ

Смотреть что такое НАБОЖНИЙ в других словарях:

НАБОЖНИЙ

РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. (який віри... смотреть

НАБОЖНИЙ

НАБО́ЖНИЙ, а, е.Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди.Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже наб... смотреть

НАБОЖНИЙ

-а, -е. Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди. || Власт. релігійній людині.

НАБОЖНИЙ

[nabożnyj]прикм.nabożny

НАБОЖНИЙ

ад'єктиврел.набожный

НАБОЖНИЙ

див. побожний

НАБОЖНИЙ

Devout, pious

НАБОЖНИЙ

Побожний

НАБОЖНИЙ

набо́жний прикметник

НАБОЖНИЙ

ღვთისმოშიში

НАБОЖНИЙ

набожный

T: 154