Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
НАБІ́Й, бо́ю, ч.1. Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд.– Гармаші, пильнуй! – командував Шрам... – Наводь усі [гармати] влучно ... смотреть
ЗАРЯ́Д (певна кількість вибухової речовини у патроні, снаряді і т. ін.; патрон, снаряд і под. з такою речовиною), НАБІ́Й. Хома Хаєцький.. сидить весь у... смотреть
-бою, ч. 1) Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд. 2) Бойовий снаряд, патрон з необхідною для пострілу кількістю вибухової речо... смотреть
набі́й[наб’ій]-бойу, ор. -бойеим, м. (на) -бойі
[nabij]ч.nabój військ.
1) (заряд) charge2) (патрон) cartridgeхолостий набій — blank cartridge
імен. чол. роду
воен.; охотн. заряд; (заключённый в гильзу - обычно) патрон; (артиллерийский) снаряд
заряд (огнестрельного оружия), боевой патрон, патрон (оружейный ещё)
Набі́й, -бо́ю, -бо́єві; -бо́ї, -бо́їв
{набі́й} -бо́йу, ор. -бо́йеим, м. (на) -бо́йі.
-бою m nabój холостий ~ ślepy nabój
набі́й іменник чоловічого роду
Чиряк [I]
набій, -бою
shell