НАБІК

присл. 1》 На правий чи лівий бік чого-небудь.
|| Відхиляючись від нормального (прямого) положення.
2》 На відстань від кого-, чого-небудь.
3》 Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

НАБІЛ →← НАБІЙНИЙ

Смотреть что такое НАБІК в других словарях:

НАБІК

НА́БІК, присл.1. На правий або лівий бік чого-небудь.Іван вирвав буряк і .. влучив її просто в хустку, аж очіпок з'їхав трохи набік (М. Коцюбинський);Г... смотреть

НАБІК, присл. 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з’їхав трохи набік (Коцюб., І, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Чорн., Визвол. земля, 1959, 38); // Відхиляючись від нормального (прямого) положення. Минули літа, а село Не перемінилось. Тілько пустка н, край села Набік похилилась (Шевч., І, 1951, 391). 2. На відстань від кого-, чого-небудь. Всі три протягли руки, але Петрусь найдужчий,,, схопив кварту сам і відбіг набік (Март., Тв., 1954, 150); Ант теплими очима подивився на онуку, одіклав набік комишину.. й погладив дівчину по голові (Скл., Святослав, 1959, 9). 3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. [Вареник:] Я готов усі свої діла набік, щоб тільки, Вам, Дементій Васильович, догодить (Крон., II, 1958, 220); Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін, 20, 1950, 188). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 16.... смотреть

НАБІК

НАБІК – НА БІКНабік, присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь Мартович); Тодозя одскочила ... смотреть

НАБІК

присл. 1) На правий чи лівий бік чого-небудь. || Відхиляючись від нормального (прямого) положення. 2) На відстань від кого-, чого-небудь. 3) Залишаючи... смотреть

НАБІК

ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві ... смотреть

НАБІК

хвіст на́бік, фам. Відвертатися від кого-, чого-небудь, бути осторонь когось, чогось. — Щоб ви не втручалися не в свої справи, — буркнув Пугало. — Як то не в свої? — заверещала ще дужче господиня. — Звів дівчину з розуму, а тепер хвіст набік! (П. Панч).... смотреть