Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
НАКОРЕ́НОК, нка, ч., діал.1. Потомок.[Анзорге:] З'їдять нас хутко злидні.., що й накоренка не зостанеться (Леся Українка).2. перен., лайл. Поріддя, вир... смотреть
-нка, ч., діал. 1) Потомок. 2) перен., лайл. Поріддя, виродок (про чию-небудь дитину). •• У накоренку діал. — на пні.
Накоренок:— потомок, виродок [14]— накоренок [14, с. 260] – “насіння, кодло” [СБГ, І, с. 469]; [ІЦ-2009]на́коренок: отродье [ІФ,1890]
На́коре́нок, -ре́нку. До накоре́нку
імен. чол. роду
накоре́нок іменник чоловічого роду діал.