НАПУСКАТИ

-аю, -аєш, недок. , напустити, -ущу, -устиш, док. , перех. 1》 Давати можливість чомусь проникати куди-небудь, заповнювати, займати собою що-небудь у якійсь кількості.
|| Дозволяти, давати можливість комусь увійти, в'їхати і т. ін. куди-небудь у якійсь кількості; впускати.
2》 на кого, розм. Направляти, посилати когось проти кого-небудь (з метою нападу і т. ін.).
|| Намовляти, підбурювати, підбивати когось проти кого-небудь; нацьковувати.
3》 розм. За народними уявленнями – з участю надприродних сил насилати на кого-небудь (біду, страждання, горе і т. ін.).
4》 у сполуч. зі сл. на себе, розм. Надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру і т. ін.
|| Виражаючи невдоволення, хмурити, зсувати брови, морщити лоба.
5》 Насовувати, спускати на що-небудь (про волосся, одяг і т. ін.).

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

НАПУСКАТИСЯ →← НАПУСКАННЯ

Смотреть что такое НАПУСКАТИ в других словарях:

НАПУСКАТИ

НАПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док.1. чого. Давати можливість чому-небудь проникати кудись, заповнювати, займати собою що-неб... смотреть

НАПУСКАТИ

НАВРО́ЧИТИ (НАУРО́ЧИТИ рідко) кого (за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, слов... смотреть

НАПУСКАТИ

-аю, -аєш, недок., напустити, -ущу, -устиш, док., перех. 1) Давати можливість чомусь проникати куди-небудь, заповнювати, займати собою що-небудь у які... смотреть

НАПУСКАТИ

напуска́ти / напусти́ти дурману́. Змушувати вірити в що-небудь нереальне; обманювати. (Петя:) Стривайте. Ніби хрест поворухнувся. (Коваль:) Облиш. Дурману напускаєш (І. Микитенко); Тамара Микитівна з качалкою в руках безцеремонно смикнула його (Гайсина) за рукав і погрозливо сказала: — Гляньте, який знайшовся. Напустив дурману, та й уже. Ні, голубе, любив кататися, люби і саночки возити! (П. Панч). напуска́ти / напусти́ти тума́ну́ на кого і без додатка. 1. Робити що-небудь незрозумілим, заплутаним і т. ін. Чому ж автори раптом “напускають туману”? (З журналу); Щось багато цей молодий колега напустив туману (М. Стельмах). 2. на кого. Обманювати, зваблювати когось. При світлі такого вогника (гордості) важко “напустити туману” на дівчину пошляку, гульвісі, любителеві скороминущих насолод (З газети).... смотреть

НАПУСКАТИ

недок. напускати, док. напустити1) (наповнювати) to fill (with), to let inнапускати воду в резервуар — to fill a reservoir with water2) розм.напускати ... смотреть

НАПУСКАТИ

【未】1) 大量放入, 放进许多; 使充满Напустити диму в кімнату 放进满房间的烟3) 口 装出, 故意作出(某种姿态)Напускати на себе пиху 故意作出神气十足的样子

НАПУСКАТИ

(холоду) впускати що; (ворогів) насилати, нацьковувати; (напасть) накликати; (на себе, вигляд) надавати собі чого; (брови) стягати, зсувати; (на чоло, хустку) спускати, насувати.... смотреть

НАПУСКАТИ

несов. - напускати, сов. - напустити напускать, напустить

НАПУСКАТИ

техн. напускать, нахлёстывать (соединять с напуском)

НАПУСКАТИ

напуска́ти дієслово недоконаного виду

НАПУСКАТИ ТУМАНУ

(разг. туману) (намеренно запутывать) наводить тень (на плетень [на ясный день]), напускать [наводить] туман; пускать пыль в глаза

T: 212