Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
НАЧА́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е.1. Прикм. до нача́льник; належний йому.Де-не-де варта зупиняла їх – приходилось показувати начальницькі знаки, щоб пропустила (І. ... смотреть
ВЛА́ДНИЙ (про тон, жест і т. ін. — в якому виражається усвідомлення влади, значимості тощо), АВТОРИТЕ́ТНИЙ, НАЧА́ЛЬНИЦЬКИЙ. Капітана не можна було впіз... смотреть
-а, -е. 1) Прикм. до начальник; належний йому. 2) Самовпевнено-суворий, сповнений владності, пихи. || Власт. начальникові (самовпевнене управління нач... смотреть
1) начальствующий начальницький склад армії — начальствующий состав армии 2) (высокомерно-властный) начальнический, начальственный
ад'єктивначальствующий
Imperious, overbearing; військ. commanding
(тон) зверхній, зверхницький, КАТЕГОРИЧНИЙ.
нача́льницький прикметник