НАЧИТУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , начитати, -аю, -аєш, док. , перех. 1》 Прочитувати в якій-небудь кількості.
2》 Читаючи за списком, називати прізвища.
3》 розм. Читати що-небудь вголос для когось, часто для загального відома.
4》 розм. Читаючи, довідуватися про що-небудь, одержувати якісь відомості; вичитувати.
|| Читаючи, повідомляти про що-небудь.
5》 Докоряти кому-небудь чимсь.
|| Давати розпорядження, нагадувати кому-небудь про щось.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

НАЧИТУВАТИСЯ →← НАЧИТУВАННЯ

Смотреть что такое НАЧИТУВАТИ в других словарях:

НАЧИТУВАТИ

НАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док.1. чого і без прям. дод. Прочитувати в якій-небудь кількості.Що мені Марко скаже, як побачить н... смотреть

НАЧИТУВАТИ

ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, Д... смотреть

НАЧИТУВАТИ

-ую, -уєш, недок., начитати, -аю, -аєш, док., перех. 1) Прочитувати в якій-небудь кількості. 2) Читаючи за списком, називати прізвища. 3) розм. Читати... смотреть

НАЧИТУВАТИ

несов. - начитувати, сов. - начитати прочитывать, прочитать; разг. начитывать, начитать (в большом количестве); (узнавать из книг - обычно) вычитывать, вычитать... смотреть

НАЧИТУВАТИ

читати, прочитувати; (за списком) зачитувати, г. відчитувати; (інструктувати) вичитувати.

НАЧИТУВАТИ

начи́тувати дієслово недоконаного виду

T: 177