Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
НАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЇ́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. наїж, док., розм.З'їдати в якій-небудь кількості.– А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найм... смотреть
-аю, -аєш, недок., наїсти, -їм, -їси; наказ. сп. наїж; док., розм. 1) неперех. З'їдати в якій-небудь кількості. 2) перех. З'їдаючи надміру їжі, набува... смотреть
наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо. Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).... смотреть
НАЇ́СТИ розм. (з'їдаючи багато їжі, набути великий живіт, товсте обличчя і т. ін.), НАЖЕ́РТИ вульг. — Недок.: наїда́ти, нажира́ти. — Наїв черево на чуж... смотреть
наїда́ти дієслово недоконаного виду розм.
(пику) відпасати, док. відпасти.