Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕ... смотреть
НЕСПРОМО́ГА, и, ж., з інфін., розм.1. Невміння, нездатність що-небудь зробити, подолати.Повітові уряди дрогобицькі, мабуть, і рукою махнули, почуваючи ... смотреть
-и, ж., з інфін., розм. 1) Невміння, нездатність що-небудь зробити, подолати. 2) у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Несила, не під силу, немає ... смотреть
імен. жін. роду.. невозможностьприслівник.. невозможность
неспромо́га 1 іменник жіночого роду неможливість неспромо́га 2 присудкове слово немає змоги незмінювана словникова одиниця
див. безсилля; слабість
Неспромо́га, -ги, -зі