БЕЗУМОВНО

1》 Присл. до безумовний.|| у знач. присудк. сл.
2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь.
|| Напевне, обов'язково.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

БЕЗУМОВНОРЕФЛЕКТОРНИЙ →← БЕЗУМОВНИЙ

Смотреть что такое БЕЗУМОВНО в других словарях:

БЕЗУМОВНО

ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підси... смотреть

БЕЗУМОВНО

БЕЗУМО́ВНО.1. Присл. до безумо́вний.Щось безумовно порочне й хворобливе було в усіх отих гримасах, позах майже всіх постатей .. на картинах (А. Головко... смотреть

БЕЗУМОВНО

Iбеззаперечно, безперечно, безсумнівно, вочевидь, допевне, достеменно, запевне, запевно, звичайно, обов'язково, неодмінно, нестеменно, певне, певноФраз... смотреть

БЕЗУМОВНО

1) Присл. до безумовний. || у знач. присудк. сл. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь. || Напевне, обов'язково.

БЕЗУМОВНО

1) пр. undoubtedly; absolutely, assuredly2) (як вставне сл.) there is no doubt that ...; of course, sure thing; certainly; as sure as eggs is eggs, as ... смотреть

БЕЗУМОВНО

Безумовно нар. Безусловно. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 47.

БЕЗУМОВНО

прислівниквід слова: безумовнийбезусловно

БЕЗУМОВНО

【副】1) 无条件地, 绝对地2) 无疑地, 一定地

БЕЗУМОВНО

Безумо́вно, присл.

БЕЗУМОВНО

безумо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця

БЕЗУМОВНО

нар. безусловно; положительно (в знач. вводн. сл.)

БЕЗУМОВНО

conclusively, unconditionally

БЕЗУМОВНО

безусловно

БЕЗУМОВНО

უპირობოდ

T: 157