Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений ... смотреть
БЕЗХА́ТНІЙ, я, є, розм.Який не має хати, домівки; бездомний.Безхатні бурлаки п'яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (П. Панч).
-я, -є. Який не має хати, домівки; бездомний.
бездомний, БЕЗПРИТУЛЬНИЙ; (рід) мандрівний, кочовий; ЕВ. безмаєтний, безсімейний, самотній.
ад'єктивбездомный
див. бідний
Hjemløs, husløs, bostedsløs
Безха́тній, -ня, -нє
Hemlös, bostadslös
Бяздомны
Hjemløs
безха́тній прикметник
უსახლკარო
бяздомны
бяздомны