Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
НІЩО - категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія Н. з поняттям небуття чи смерті вказує на межу його логічного аналізу й безпосереднього розуміння; ознаки Н. добираються у царині відношення "буття - Н." Особливого (конститутивного) значення категорія Н. набуває у східній традиції. В даосизмі роль першооснови і завершення всього існуючого виконує поняття дао. Воно нескінченне і безіменне, форма без форми і образ без сутності, безтілесне, порожнє і нице. Завдяки дао небуття проникає усюди; все народжується у бутті, а буття з'являється з небуття. В буддизмі подібний принцип називається нірваною. Це видозмінене поняття мокші (позбавлення, звільнення), що означає зникнення, кінець, припинення існування, вічний спокій. У західній філософії проблема Н. порушується ще з Античності. Вона вже наявна у вченні Геракліта про становлення - як вираз єдності протилежностей (буття і Н.). Парменід висловлює думку, що Н. неможливо ані помислити, ані висловити. Воно виступає запереченням існування. Горгій обстоював тезу, виражену в трьох принципах: нічого не існує; якщо дещо існує, то воно незбагненне; якщо його можна осягнути, то неможливо пояснити і виразити. Розбіжності двох попередніх позицій долає Демокрит, вбачаючи в атомах мислиму повноту буття, котра визначається через свою протилежність - порожнечу як континуум, позбавлений кількостей і якостей. В діалектиці 17латона Н. подається через категорію "іншого" - породження буттям свого інобуття. "Інше" виступає можливістю пізнання не лише буття, а й Н. Аристотель вбачав ознаки Н. в неоформленому, позбавленому сутності матеріалі - матерії С. тоїки (див. стоїцизм) пов'язували Н. з уявленням про нескінченність як безтілесну порожнечу, всередині якої міститься Космос. Епікур виражав поняттям Н. феномен смерті (позбавлення будьяких форм та ознак життя). У наданні Єдиному якостей над-буття Плотин уподібнював його Н. Він розрізняв небуття як матерію й абсолютне Н., що виступає "іншим" стосовно існуючого. Середньовічна інтерпретація співвідношення буття і небуття визначалася доктриною творення з Н. Акт творення передбачає появу світу, властивості якого нічим не обумовлені. В апофатичній теології (Філон, Климент, Ориген, ареопагітики, Максим Сповідник, Дамаскій, Палама, Еріугена, Кузанський), каббалі та містичній традиції (Екгарт, Франк, Силезій, Беме) вживання варіантів терміна "Н." (безодня, possest Ungrund (невкоріненість) стосовно Бога, через відкидання усіх його предикатів, означає, що він не є чимось серед сущого, але, як першопричина, піднімається над сущим і перебуває всюди й ніде. Входження у домени "божественного мороку" відбувається в актах мовчання та містичного переживання Н. овочасна метафізика відмовилася від тези про створення світу з Н., виходячи з положення ex nihilo nihil fit (з нічого ніщо не виникає). У Канта Н. подається як можливість і неможливість предмета або його поняття, що постають у людському розумі. Гегель називав Н. чистою безпосередністю, довершеною порожнечею з відсутністю визначень і змісту, яка дорівнює самій собі і буттю, а відмінність між ними лише абстрактна. У філософії екзистенціалізму термін "Н." тлумачиться як царина свободи і трансценденції. Таїну Н. як безодні та невідання К'єркегор називав станом, що пробуджує в людині жах і спонукає до пізнання. У Гайдеггера проблема Н. постає через спосіб самопроектування людини у майбутнє, що супроводжується зустріччю з образом смерті. Категорія Гайдеггера "буття-до-смерті" позначає можливість вирватись із повсякденності, що характеризується анонімністю існування. Бердяєв залучає поняття Н. до розгляду проблеми творчості. Остання не виходить з наявного буття, а виступає прагненням до свободи, яка у своїй можливості - бездонна і безпідставна. Вкорінення свободи лежить не в бутті, а у Н. Сартр визначає людину як істоту, що характеризується здатністю вирізняти себе з-посеред буття через Н. (neant). Націленість людської свідомості на суще здатна проявляти, нівелювати його С. відомість постає вільною умовою прояву сущого. У дуальності буттєво-небуттєвих зв'язків Н. стає не простою альтернативою буття, а його співучасником, джерелом розвитку та творчих здатностей (див. небуття).Т. Лютий... смотреть
НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл.,... смотреть
НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч.1. Уживається для позначення повної відсутності пр... смотреть
ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Часом мають за ніщо, принижують і ображають саме кращих ті, що нічим самі не є, але дуже схильні до знущань над іншими (З газети). не бере́ ніщо́ (воро́жа ку́ля) кого. Хто-небудь залишається живий, кого-небудь не можна вбити. Теж був простий козак, не характерник, бо характерник знає таку молитву: як замолитвує себе, то тоді його ніщо не бере (М. Лазорський); — Характерник, синку, такий собі запорожець,— казав дід, .. — такий собі запорожець, що вміє себе замолитвувати: тоді його не бере ворожа куля. От, приміром, куля летить просто тобі на характерника, долетіла, вдарила в груди і сплескалась (М. Лазорський). оберну́тися в ніщо́. Безслідно зникнути, зовсім перестати існувати; пропасти. Із нічого .. ніщо виникати не може: Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (М. Зеров). перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́). 1. Втрачати попереднє значення, вагу і т. ін. (Іван:) Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б’є (С. Васильченко); перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди (на Амур) пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний). перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде .. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Ставати набагато гіршим. Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Нар. опов.); Сам (Кирик) на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало); // Ставати непридатним. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).... смотреть
нічого, нічому, нічим (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1) Уживається для позначення повної відсутності предмета я... смотреть
З'ївся на ніщо.Дуже зжурився. Згризся, аж вихудів.Зійшов на ніщо.Утратив все що мав.Ми не з тих, що ніщо по них.Ви доцінюєте нас. Ми також у світі знач... смотреть
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п’ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. Нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 568.... смотреть
Nothing; nothingnessніщо велике не легке — nothing great is easyніщо інше як — nothing less (else) than, nothing butце ніщо в порівнянні з — it is noth... смотреть
【代】 什么也(不﹑ 没有); 什么事情也(不); 什么东西也(不)Він нічого не знає 他什么也不知道◇ Справа звелась на ніщо 事情已化为乌有
Ніщо́, нічо́го, нічо́му, нічи́м; ні́ до́ чо́го; ні з чи́м і з нічи́м, ні про що́
(род. нічого) ничто без нічого — без ничего, разг. без [безо] всего, ни с чем справа звелась на ніщо — дело свелось на нет
[niszczo]nic
займ.-імен.ничто
ніщо:◊ святе́ ніщо той, хто безпідставно гонорує, чваниться (Франко)
див. нікчемний
ЯК ІМ. о. дірка з бублика, пусте місце; (хто) НУЛЬ.
аніщо// (нічого) дуля з маком, дірка з бублика.
Ingenting
Ingenting
Ingenting
არაფერი, ვერაფერი
ніщо́ займенник
нічого nic