Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

БЛОКАДА

-и, ж. 1》 Оточення, облога міста, країни, армії ворожими військами з метою паралізувати їхню діяльність.
2》 перен. Система заходів, спрямованих на політичну або економічну ізоляцію країни з метою здійснення політичного або економічного тиску на неї.
Валютна блокада — заходи, що вживаються державою для обмеження обігу в країні валюти іншої країни.
Економічна блокада — економічна ізоляція країни з боку інших країн.
Кредитна блокада — відмова однієї держави, кількох держав або міжнародних валютно-кредитних організацій надавати кредити іншій державі, групі держав, банкам або підприємствам.
Морська блокада — тимчасове примусове перешкоджання торгівельним та іншим зв'язкам із зовнішнім світом певних портів та інших територій держави.
3》 мед. Припинення, виключення функцій однієї з систем організму або якогось його органа.
Блокада серця — порушення провідності збудження в різних відділах міокарда.

Смотреть другие описания