Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

АЗБУКА

-и, ж. 1》 Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка.
Азбука Морзе — сукупність умовних знаків для передавання якогось тексту на телеграфному апараті.
Нотна азбука — сукупність нотних знаків, які служать для зображення музичних звуків.
2》 Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
3》 перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь.

Смотреть другие описания